Львівський Оперний Театр - це не тільки мистецько-культурна споруда, а й місце зустрічі львів’ян, найвідоміша візитівка та символ міста Лева. Велично стоїть він на головній площі міста ще з 1900 року, спроектований архітектором Зиґмунтом Ґорґолевським — автором багатьох монументальних споруд Польщі й Німеччини.

Відкрився театр для глядача 4 жовтня 1900 р. прем'єрою лірико-драматичної опери «Янек» Владислава Желенського — про життя карпатських верховинців. Головну партію співав український тенор Олександр Мишуга.Театр іменувався Великий міський театр і працював до 1934 року. Репертуар включав опери «Тангейзер», «Лоенгрін» та «Кільце Нібелунга» Ріхарда Ваґнера, «Травіата», «Трубадур» Джузеппе Верді, «Кармен» Жоржа Бізе, «Лючія ді Ляммермур» Гаетано Доніцетті, «Фауст» Шарля Гуно, «Євгеній Онєгін» Петра Чайковського, «Борис Годунов» Модеста Мусоргського та інші. У 1921 була поставлена перша балетна вистава — «Лебедине озеро» Петра Чайковського.

У повоєнні роки репертуар театру збагатився операми та балетами українських композиторів — «Наталка Полтавка» Миколи Лисенка, «Запорожець за Дунаєм» Гулака-Артемовського, творами Михайла Вериківського, Бориса Лятошинського, Анатолія Кос-Анатольського, Костянтина Данькевича, Мирослава Скорика та ін.

У 2000 році під час святкування 100-річного ювілею театр переназвали на честь відомої української оперної співачки Соломії Крушельницької. Світовою прем'єрою була постановка «Мойсей» Мирослава Скорика, що відбулася у дні візиту Папи Івана Павла ІІ до України у 2001 році.

Кожного відвідувача в театрі вражає його інтер’єр. Проєкт інтер'єру також виконав Зиґмунт Ґорґолевський. Живопис та скульптура створені цілою плеядою тогочасних живописців та скульпторів. Через троє дверей головного входу відвідувачі потрапляють у розкішний вестибюль зі сходами, лоджіями, балюстрадами та світловим “ліхтарем”, минаючи його - на шляху трапляється велична Дзеркальна зала зі  скульптурами та розмальованою стелею, яка переходить у чотириярусну залу для глядачів, пишно прикрашену круглим десятисекторним плафоном на стелі зі зображенням муз «Тріумф Слави» Станіслава Рейхана. Арку сцени увінчують фігури генія і ангела з гербом Львова. 

Одна з головних прикрас театру — завіса «Парнас» (1901). Намальована у Римі польським художником Генриком Семирадським, завіса зображає богиню Феміду, жрицю Піфію та 8 муз, які роздумують про сенс людського життя.

Наш сайт використовує cookies-файли для того, щоб відрізнити вас від інших користувачів нашого ресурсу. Це дозволяє забезпечувати зручний перегляд нашого сайту, а також дозволяє покращувати його. Для того щоб продовжити роботу з сайтом, вам необхідно прийняти умови

Політики Cookies

Your shopper
Products: 0items
Sum: 0 UAH
order